Артем Коновалов Гра в доброго рабовласника

hra-v-dobroho-rabovlasnyka-20150727

Півтора роки тому Сергій Квіт пообіцяв студентам, які зайняли приміщення Міністерства освіти, скасувати трирічне т.зв. «відпрацювання» випускників вузів, які вчаться на «бюджеті» [1]:

Довелося чекати майже 14 місяців, щоб пункт 5 розділу «Права студентів» Дорожньої карти розвитку української освіти «заборона обов’язкового відпрацювання після закінчення університету для студентів-бюджетників» було виконано, але частково. По-перше, було прийнято новий системний Закон «Про вищу освіту», що виклав норму про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів наступним чином:

(Старий) Закон України «Про вищу освіту» № від [2, ст. 56] (Новий) Закон України «Про вищу освіту» №1556-VII від 1 липня 2014 року (зі змінами) [3, ст. 65]
Випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи.

Випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Якщо випускник вищого навчального закладу навчався за кошти третьої особи, його працевлаштування здійснюється відповідно до укладеної між ними угоди.

Держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб.

По-друге, цим законом було виключено, серед іншого, норму про обов’язкове «відпрацювання» з базового Закону України «Про освіту»: частина друга ст. 52, зміст якої був «випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов’язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», тепер скасована.

Але є три але.

Прихована загроза нового закону. У вищезгаданому закону про вищу освіту міститься наступна норма: «державні органи, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади … здійснюють розподіл випускників вищих навчальних закладів, що належать до сфери їх управління, для подальшого … працевлаштування в заклади охорони здоров’я (для вищих медичних навчальних закладів) у межах державного замовлення» [3, ст. 13]. Її можна сприймати як обмеження свободи вибору місця роботи для фахівців-медиків.

Відома загроза кучмівського циркуляру. Досі є чинною норма початку 1996 року, що «особи, які навчаються за рахунок державних коштів, … зобов’язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки; у разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання» [4]. До цього артефакту мало уваги через те, що згодом були схвалені (а) Конституція, яка своєю силою переважаю Указ Президента, та (б) відповідний галузевий закон про вищу освіту, який також має вищу юридичну силу. Проте це не заважає судам використовувати президентську норму в практиці покарання випускників, які не «відпрацьовують».

Медична загроза. Міністерство освіти декілька разів після своєї обіцянки подавало уряду на скасування урядовий порядок про трирічне «відпрацювання» випускників-бюджетників, прийнятий на підставі вищезгаданої вказівки Л.Д. Кучми вже після затвердження Конституції (яка дає додаткових підстав не «відпрацьовувати»):

hra-v-dobroho-rabovlasnyka-20150726-01

Коли ж нарешті Кабмін схвалив рішення, то з нього ми дізналися, що на всі фахи рівні між собою. Тепер «відпрацювання» поширюються тільки на «осіб, що навчаються за спеціальностями медичного профілю» [5]:

Було Стало
[Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням] поширюється на осіб, які вступають до вищих навчальних закладів у 1996/97 навчальному році, крім осіб, що навчаються за спеціальностями педагогічного, медичного, юридичного, економічного і сільськогосподарського профілю, на яких дія зазначеного Порядку поширюється незалежно від часу вступу до вищого навчального закладу. [Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням] поширюється на осіб, що навчаються за спеціальностями медичного профілю.

Навіть поцікавилися, які саме спеціальності є «медичним профілем» – тільки галузь знань «Медицина», чи «Фармація» також? Виявилося, що обидві:

Чому ж медсестри, лікарі та провізори лишаються нерівними серед інших фахівців із вищою освітою? Перша заступниця Міністра освіти і науки Інна Сосун зауважила, що «міністерство [охорони здоров’я] таки наполягло, що не можна скасовувати, бо тоді вони не забезпечать лікарями сільські лікарні»:

Але це не має виправдовувати отаку мобілізацію людських ресурсів заради потреб економічного розвитку як форму сучасного рабства [6-8].

Що далі? Кажуть, що один із нардепів поточного скликання підготував конституційне подання на скасування урядового порядку про «відпрацювання»:

hra-v-dobroho-rabovlasnyka-20150726-02

Чи подасть він його, чи Конституційний Сул прийме, розгляне та схвалить омріяне рішення? Медичні працівники чекають, судяться чи граються з вузами, облздравами та Департаментом кадрового менеджменту, освіти та науки МОЗ у дозволи, переведення, довідки та тому подібне. Бо бути рабовласником – велика спокуса, навіть, якщо твій шеф (один) стояв на чолі медслужби Майдану або (наступний) каже, що боронить цінності останнього.


1. Дорожня карта розвитку української освіти / Додаток до Наказу Міністерства освіти і науки України №174 від 28 лютого 2014 року // Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/1779-
2. Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 №2984-III // База Верховної Ради України «Законодавство України». – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2984-14
3. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII // База Верховної Ради України «Законодавство України». – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
4. Указ Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23.01.1996 №77/96 // «Урядовий кур’єр» від 25.01.1996
5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992» від 15.04.2015 № 216 // «Урядовий кур’єр» від 30.04.2015, № 79
6. Коновалов А. «Відпрацювання» vs «отработкі»: підводні камені для студентів // Коновалов Артем. – Режим доступу: http://konovalov.org.ua/vidpratsyuvannya-vs-otrabotki-pidvodni-kameni-dlya-studentiv/
7. Баглай Т. Прихована примусова праця випускників вищих навчальних закладів України: більше ніж проблема цивільних правовідносин // Мережа активістів правозахисного руху. – Режим доступу: http://hr-activists.net/blog/prikhovana-primusova-pratsya-vipusknik-v-vishchikh-navchalnikh-zaklad-v-ukra-ni-b-lshe-n-zh-pro
8. Отработка после института: основания и опасности отказа // «Парк Горького». – Режим доступу: http://www.park.in.ua/job-and-education/otrabotka-posle-instituta-osnovaniya-i-opasnosti-otkaza.html

Учасник доповіді Президентові України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні "Молодь в умовах становлення незалежної України" за 1991-2011 рр.
Виконавець програми-переможниці Конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями стосовно дітей, жінок та сім’ї, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту в 2006 році
Номінант конкурсу "ТОП 10 молодіжних організацій України" в 2010 році, що проводився "StudNews" серед 2891 його читачів для організацій, які провели щонайменше один всеукраїнський проект