Громадські ради: не піддаватися спокусі

1852

Наприкінці минулого року Міністерство юстиції запустило чергову спробу переписати правила роботи громадських ради при органах виконавчої влади, чим спричинило поновлення дискусії про те, хто, як і чим має займатися в цьому інституті взаємодії влад із організаціями громадянського суспільства.

Якщо не повертатися до намагань урядовців змінити т.зв. “996 постанову” 2012 і зимою минулого року, про що писав раніше, зупинимося на тезах основних новацій, що запропоновані цього разу.

Положення про громадську раду повинно буде розроблятися разом із органом, при якому утворюється рада, а після схвалення – затверджуватися органом. Така саме процедура застосовуватиметься до змін. Зараз цей документ схвалюється радою та погоджується органом.

Кандидатами на участь у громадській раді (і, відповідно, майбутніми членами) можуть стати тільки представники неурядових організацій, до яких застосовуватимуться наступні нові критерії:
1. Утворення в строк, не менший за один рік до дня подачі заявки на участь;
2. Є юридичними особами;
3. Здійснюють діяльність на території України в галузі чи галузях, що відносяться до діяльності відповідного органу виконавчої влади (що має бути визначено в статутних документах організації) для тих, хто кандидатується до громадської ради при міністерстві, іншому ЦОВВ.

Також НУО, що мають розгалужено мережу територіальних осередків, не зможуть подати більше ніж одного кандидата від організації до однієї ради, не залежно від числа своїх філій, обкомів і т.п. Цим нормотворець підсилює правило “одна організація – один учасник”.

Кількісний склад громадської ради (не залежно від рівня органу – РДА, ОДА, ЦОВВ) не має перевищувати 35 осіб. Через що вводиться т.зв. механізм “ротації” – якщо хтось вибуває, його місце займає не інший представник цієї ж НУО, яка делегувала свого представника (таку пропозицію також обговорювали), а інший кандидат, що займає наступне місце в “рейтингу”, складеному за результатами установчих зборів. Схожа модель діє в пропорційній системі парламенту з рухом по списках політичних партій.

Змінюється календар роботи “ініціативної групи”. Якщо зараз він має формулу “60-30-10″, то пропонується “60-45-30-(15-7)”, де документи завершують приймати за місяць (а не за 10 днів, як зараз), протягом якого перевіряють формальні критерії та просять (не пізніше як за 15 днів до установчих зборів), за необхідності, уточнити папери (на що даватимуть тиждень).

Трішки розширюється та змінюється перелік необхідних для подання на участь документів. Замість копії документу про легалізацію треба подати засвідчені копію виписки з ЄДРПОУ та витяг із статуту щодо цілей і завдань діяльності. Додатково подаються (а) інформація про отримання організацією згоди делегованого ним представника на поширення його персональних даних і (б) відомості про місцезнаходження, адресу електронної пошти та номер контактного телефону організації.

Серед інших нюансів слід відзначити наступні:

  • громадська рада буде не постійним дорадчим органом, а тільки тимчасовим;
  • чинна громадська рада втрачає повноваження по самостійному утворенню “ініціативної групи”, пропонується, що тільки орган формуватиме такий “оргкомітет” за участі інститутів громадянського суспільства (а якщо рада вже є, то вона також зможе подати власні пропозиції);
  • підставою для виключення з членів буде не просто відсутність більше ніж два рази на засіданнях, а більше двох разів поспіль;
  • з’являються додаткові причини для виключення з громадської ради: (а) обрання депутатом чи призначення на державну службу та службу в місцевому самоврядуванні, (б) набрання законної сили обвинувальним вироком і (в) смерть члена громадської ради;
  • запроваджується механізм дострокового розпуску через: (а) непроведення засідань протягом двох кварталів, (б) невиконання без об’єктивних причин більшості заходів, передбачених річним планом її роботи, (в) прийняття відповідного рішення ради про дострокове припинення своєї діяльності.

Важливо, що зміни до норм створення та діяльності громадських рад йдуть у зв’язці зі змінами до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики та Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, чому буде присвячено окремі огляди.

Також слід пам’ятати, що Мін’юст, Мінрегіон, Державне агентство з питань електронного урядування й Адміністрація Держспецзв’язку мають до травня підготувати разом із УНЦПД, ПРООН в Україні й іншими НУО та подати на схвалення уряду окремий законопроект щодо участі громадськості в процесі формування та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення.

Артем Коновалов, спеціально для Громадського інформаційно-аналітичного Центру для молоді

Учасник доповіді Президентові України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні "Молодь в умовах становлення незалежної України" за 1991-2011 рр.
Виконавець програми-переможниці Конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями стосовно дітей, жінок та сім’ї, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту в 2006 році
Номінант конкурсу "ТОП 10 молодіжних організацій України" в 2010 році, що проводився "StudNews" серед 2891 його читачів для організацій, які провели щонайменше один всеукраїнський проект